Українська
English
РусскийСучасне суспільство проходить епоху глобальної цифровізації, дане явище з кожним роком удосконалюється, від чого і проникає у всі сфери життя не тільки людей, а й держави. Разом з цим, віртуальний спосіб життя не повинен ставити під сумнів можливість використання судового захисту. В умовах загальної цифрової трансформації використання досягнень науково-технічного прогресу при розгляді судових справ стають однією з центральних проблем процесуального законодавства, головним елементом якої є використання електронних доказів.
У правозастосовній практиці існує певна кількість прогалин з питань формування інституту електронних доказів. Цифровізація все ширше охоплює різні сфери життєдіяльності держави, зокрема і такої важливої, як здійснення правосуддя. Перевага електронних доказів у процесуальному судочинстві доволі очевидна, що викликає необхідність поглянути на цей вид доказів по-іншому. Суди, безумовно, прагнуть до дотримання інтересів сторін під час розгляду справ на засадах змагальності і рівноправності, але вивчення судової практики свідчить, що специфіка електронних доказів виділяє їх на тлі інших доказів. Аргументовано, що подальших досліджень потребують питання належності, допустимості та достовірності електронних доказів в умовах діджиталізації.
В статті розглянуто особливості доказування за допомогою електронних доказів. Особливу увагу приділено правовому регулюванню електронних доказів відповідно до чинного законодавства. Розкрито основні проблеми, пов’язані із розумінням природи та застосуванням електронних доказів у процесуальному судочинстві. Акцентовано увагу на актуальності вказаної теми на сьогодні. Проаналізовано зміни у вітчизняному судочинстві, зумовлені поширенням і застосуванням цифрових технологій у всіх сферах суспільного буття, функціонування якого має поліпшити доступ до правосуддя.
Ключові слова: електронні докази, судочинство, діджиталізація, цифрова трансформація.
