У статті розглядаються практичні питання тлумачення норм міжнародного права щодо захисту прав людини в умовах збройних конфліктів, зокрема крізь призму правозастосовної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Автор аналізує основні правові положення Європейської конвенції з прав людини, які зберігають свою чинність навіть у надзвичайних ситуаціях, зокрема в умовах війни або воєнного стану. Особлива увага приділяється правозастосуванню статтей 2 (право на життя), 3 (заборона катувань), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та ін., які мають абсолютний або обмежено-дерогований характер відповідно до статті 15 Конвенції.
В умовах збройного конфлікту важливим є питання юрисдикції держав-учасниць, адже Конвенція застосовується не лише на території держави, а й у випадках, коли держава фактично здійснює контроль за територією поза своїми межами або впливає на ситуацію шляхом військової присутності.
Автор підкреслює, що правові позиції ЄСПЛ формують підхід до тлумачення Конвенції як ефективного та діючого інструменту, який повинен застосовуватись у світлі сучасних умов. Це особливо важливо для країн, які зазнають наслідків збройної агресії або мають тимчасово окуповані території. Практика Суду дозволяє національним судам, органам прокуратури, адвокатам та правозахисникам ефективно адаптувати міжнародні стандарти до конкретних обставин збройного конфлікту, зміцнюючи верховенство права та надаючи реальні засоби правового захисту постраждалим.
Зроблено висновок, що тлумачення норм міжнародного права щодо прав людини в умовах збройних конфліктів вимагає зваженого підходу, який балансує між державними інтересами безпеки та абсолютними правами особи. ЄСПЛ, формуючи судову практику, виконує роль арбітра у цих делікатних питаннях, забезпечуючи правову визначеність і гарантії правозахисту навіть у найскладніших умовах сучасних війн.
Ключові слова: ЄСПЛ, збройний конфлікт, права людини, міжнародне гуманітарне право, юрисдикція, екстратериторіальна відповідальність, право на життя, Конвенція про захист прав людини, дерогація прав, судова практика.






