Вы находитесь здесь: Главная > Міжнародне право > Мусієнко А.О. Становлення та розвиток правового регулювання питань безпеки та оборони у ЄС у період з 1951 до 2007 років

Мусієнко А.О. Становлення та розвиток правового регулювання питань безпеки та оборони у ЄС у період з 1951 до 2007 років

Хоча більшість досліджень з теорії колективної безпеки зосереджені насамперед на державах, як основних суб’єктах міжнародного права, історія переконливо доводить існування потенціалу для виникнення колективної безпеки в рамках міжнародних організацій та інтеграційних об’єднань. Європейська оборона і безпекова політика, перші кроки до формування якої було закладено у Договорі про європейське оборонне співтовариство (1953-1954 роки), все ще перебуває на етапі становлення й розвитку, а тому список абревіатур, які позначають різноманітні форми співпраці у об’єднаній Європі постійно  зростає.

Дослідження, присвячені проблематиці спільної безпекової та оборонної політики ЄС, зосереджені переважно на тому, що формально включено до змісту цієї політики. Інші ініціативи, здійснені за межами цих рамок, часто розглядаються як такі, що потенційно підривають розвиток оборони ЄС — навіть у тому випадку, коли вони спрямовані на зміцнення обороноздатності Європи. Насправді альтернативні погляди полягають у тому, щоб розглядати їх як невід’ємні складові більш гнучкої та диференційованої європейської структури безпеки, де всі ці ініціативи разом сприяють зміцненню європейської обороноздатності.

Розвиток Спільної безпекової та оборонної політики ЄС позитивно позначається на забезпеченні безпеки і оборони країн-кандидатів, зокрема й України, що пояснює актуальність вивчення питань, пов’язаних із правовим регулюванням відносин в цій сфері вітчизняною юридичною наукою.

У літературі з євроінтеграційної проблематики критично розглядається взаємодоповнюваність безпекової та оборонної політики, що здійснюється в рамках НАТО та ЄС. Пропонувалася переоцінка їх ролей для розробки потенційних реформ. Дискусії велися з приводу трьох основних сценаріїв можливої  інституційної реформи: скасування Спільної політики безпеки та оборони ЄС, її подальша інтеграція в НАТО або реалізація прагнення до європейської стратегічної автономії. Разом з тим через незавершеність процесу формування Спільної політики безпеки та оборони ЄС, її трансформацію під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх (геополітичних) чинників багато аспектів її правового регулювання залишаються недостатньо дослідженими, що зумовлює необхідність продовження наукових пошуківв цій сфері.

Ключові слова: правове регулювання, колективна безпека, Спільна політика безпеки та оборони, ЄС, НАТО.

Відкрити статтю>>>

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Комментарии закрыты.