Новіков Є.А. Принцип субсидіарності як юридична гарантія захисту суверенних прав держав-членів Європейського Союзу

Стаття присвячена оновленому правовому аналізу принципу субсидіарності, систематизації його змісту, обговорення його філософських основ та оцінка інституційних механізмів, які наразі діють для забезпечення його реалізації в рамках права ЄС. Встановлено, що «субсидіарність» є розпливчастим і спірним поняттям, проте воно набуло популярності з кінця ХХ сторіччя в наукових дослідженнях у сфері міжнародного публічного права через його роль у функціонуванні Європейського Союзу.

У цій статті простежується розвиток правового регулювання субсидіарності в ЄС протягом останніх 30 років і робиться спроба оцінити його вплив на європейське управління. Основне дослідження полягає у з’ясуванні того, чи є принцип субсидіарності реальним комунікативним інструментом у політиці багаторівневого регулювання ЄС, що використовується для пошуку консенсусу, з одного боку, між інститутами ЄС, а з іншого інститутами ЄС та національними парламентами щодо вибору відповідного рівня для дій ЄС (обґрунтування субсидіарності).

Після узагальнення основних етапів політичної та правової еволюції принцип субсидіарності у статті розглядаються поточні ініціативи ЄС щодо більш активного залучення європейських громадян у формування майбутнього ЄС. Чинні Установчі договори ЄС передбачають як судові, так і політичні гарантії забезпечення того, що Європейський Союз дотримуватиметься принципу субсидіарності в рамках законотворчого процесу ЄС. Проте з різних причин жодна з цих гарантій не виглядає цілком задовільною. Хоча повага до принципу субсидіарності важлива для підтримки належного балансу влади в ЄС, і хоча Суд ЄС та національні парламенти держав-членів відіграють певну позитивну роль у забезпеченні вимог принципу субсидіарності, підкреслюється факт збереження певних ризиків, пов’язаних із використанням судових та політичних гарантій субсидіарності. Зроблено висновок, відповідно до якого, якщо Європейському Союзу та його інститутам спільно з національними урядами держав-членів у підсумку вдасться краще враховувати національні, регіональні та місцеві інтереси при прийнятті рішень загальноєвропейського характеру, політична система Союзу зможе зробити важливий крок у напрямку більш представницької демократії.

Ключові слова: субсидіарність, державний суверенітет, інституційна система ЄС, національні парламенти, механізм раннього попередження, право ЄС.

Відкрити статтю>>>