Українська
English
РусскийСтаття присвячена комплексному аналізу моделей врегулювання міжнародних конфліктів та особливостей їх застосування в контексті російсько-української війни. Актуальність теми зумовлена триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, яка є складним багатовимірним конфліктом, що вимагає глибокого розуміння існуючих теоретичних підходів та їхньої практичної адаптації. У статті проаналізована ідентифікація найбільш релевантних моделей врегулювання для даного конфлікту, виявлені їхні потенційні можливості та обмеження, а також розроблені практичні рекомендації щодо їхнього застосування.
Здійснено критичний огляд основних теоретичних моделей врегулювання міжнародних конфліктів, включаючи дипломатичні, посередницькі, правові, економічні та силові підходи. Проаналізовано їхню еволюцію, ключові характеристики, переваги та недоліки. Особливу увагу приділено вивченню специфіки російсько-українського конфлікту, його історичним передумовам, геополітичному контексту та ключовим акторам. Досліджено вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на динаміку конфлікту та можливості його врегулювання.
На основі проведеного аналізу визначено особливості застосування існуючих моделей врегулювання в умовах російсько-української війни. Виявлено, що традиційні підходи часто виявляються недостатньо ефективними через асиметричність сторін, глибоко вкорінені суперечності та деструктивну роль агресора. Розглянуто потенціал комбінованого застосування різних моделей, а також важливість врахування таких факторів, як міжнародні санкції, військова допомога, інформаційна боротьба та роль міжнародних організацій. Запропоновано нові підходи та модифікації існуючих моделей, адаптовані до специфіки російсько-українського конфлікту, з акцентом на довгострокове врегулювання та відновлення територіальної цілісності України.
Ключові слова: міжнародний конфлікт, врегулювання конфлікту, моделі врегулювання, російсько-українська війна, дипломатія, посередництво, санкції, міжнародні організації.
