Українська
English
РусскийВ даній статті проаналізовано зміст поняття «збройного конфлікту» за нормами міжнародного та національного законодавства України.
Визначено, що збройний конфлікт – це ситуація, у якій відбувається застосування збройної сили між державами або коли існує тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах однієї держави.
Міжнародні конфлікти доцільно поділяти на: міжнародні збройні конфлікти, що характеризуються військовими діями між країнами, а також внутрішні конфлікти, де насильство має місце між різними внутрішніми групами, зокрема між урядовими військами та опозиційними або повстанськими силами.
Поняття збройного конфлікту за нормами міжнародного та національного законодавства України враховує як міжнародні, так і внутрішні правові рамки, що регулюють застосування збройної сили. Важливим є розуміння, як ці норми інтерпретуються і застосовуються в контексті міжнародних зобов’язань та відповідно до українського законодавства.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, збройний конфлікт може бути класифікований як: 1) виникає між двома або більше державами, незалежно від того, чи була війна формально оголошена; 2) підпорядковується нормам Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, які регулюють захист військовополонених, цивільних осіб та жертв війни. Неміжнародний збройний конфлікт: відбувається всередині країни між урядовими силами та недержавними збройними групами або між такими групами; регулюється, зокрема, Додатковим протоколом II до Женевських конвенцій, що зосереджується на захисті осіб, які не беруть участі у воєнних діях.
В українському законодавстві збройний конфлікт може бути визначений в контексті законів, що регулюють застосування Збройних Сил України та інших військових формувань. Враховуючи анексію Криму та воєнні дії на сході України, українське законодавство також включає норми, спеціально призначені для регулювання статусу та прав осіб у зонах збройного конфлікту. Ці норми відіграють ключову роль у захисті прав людини та забезпеченні правопорядку в умовах конфлікту.
Міжнародні та національні правові норми спільно формують комплексний правовий фреймворк, який забезпечує захист суверенітету держави, прав та безпеки її громадян під час збройних конфліктів, а також регулює застосування сили в міжнародних і внутрішніх воєнних діях.
Ключові слова: збройний конфлікт, війна, внутрішній конфлікт, міжнародний конфлікт, збройна агресія, анексія.
