Чудненко В.О. Державна політика щодо охорони педосфери: нормативно-правові та інституційні засади

У статті досліджено нормативно-правові та інституційні засади державної політики щодо охорони педосфери як ключового елементу екологічної безпеки та сталого розвитку. Здійснено аналіз поняття «державна політика» в контексті сучасного адміністративного права, розкрито її зміст як системи цілеспрямованої нормативно-організаційної діяльності держави, спрямованої на збереження та відновлення ґрунтових ресурсів. Підкреслено, що формування політики охорони педосфери відбувається у тісному взаємозв’язку з екологічною, аграрною та регіональною політиками, відображаючи інтеграційний характер державного управління природними ресурсами.

Визначено, що правову основу державної політики у сфері охорони педосфери становлять Конституція України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про охорону земель», Земельний кодекс України, а також міжнародні документи, зокрема Стратегія Європейського Союзу про ґрунти до 2030 року. Показано, що нормативно-правове забезпечення охорони педосфери має багаторівневу структуру, у якій поєднуються норми екологічного, земельного, адміністративного та фінансового права. Обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження Національної стратегії управління ґрунтовими ресурсами України до 2030 року як системоутворюючого документа державної політики.

Проаналізовано інституційну систему реалізації державної політики охорони педосфери, до якої належать Міністерство охорони довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, органи місцевого самоврядування та науково-дослідні установи. Розкрито їхні повноваження, функції та напрями взаємодії у процесі забезпечення моніторингу, контролю й рекультивації земель. Особливу увагу приділено ролі громадських організацій та міжнародного співробітництва у сфері збереження ґрунтів, а також необхідності цифровізації кадастрових і моніторингових систем.

У статті підкреслено, що державна політика охорони педосфери характеризується інтеграційністю, нормативною визначеністю, науковою обґрунтованістю, превентивним характером і участю громадськості. Зроблено висновок, що її подальший розвиток потребує гармонізації з європейськими стандартами, удосконалення механізмів координації між органами влади, розширення науково-аналітичного забезпечення та запровадження екологічних стимулів для суб’єктів землекористування.

Ключові слова: державна політика, публічне адміністрування, педосфера, охорона земель, екологічна безпека, сталий розвиток, моніторинг ґрунтів, нормативно-правове регулювання, інституційний механізм, екологічне управління.

Відкрити статтю>>>