У статті досліджено феномен «адміністративного розшуку» військовозобов’язаних як новоутворення у системі публічного права України, що виникло в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена необхідністю нормативного та процедурного осмислення нових форм публічно-примусового впливу, спрямованих на забезпечення виконання мобілізаційних обов’язків громадян. Метою дослідження є з’ясування правової природи, підстав та меж компетенції суб’єктів адміністративного розшуку – територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП) і Національної поліції – у забезпеченні явки військовозобов’язаних, які порушують вимоги мобілізаційного чи оборонного законодавства. Методологічну основу становлять діалектичний, формально-юридичний і системний методи аналізу, що дозволили простежити взаємодію норм мобілізаційного, адміністративного та інформаційного права. Джерельною базою дослідження стали положення Конституції України, Закони № 3543-XII, № 2232-XII, № 580-VIII, Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також підзаконні акти Кабінету Міністрів України та накази МВС, які регламентують функціонування інформаційних систем. Основні результати полягають у тому, що «адміністративний розшук» визначено як превентивну форму адміністративно-примусових заходів, спрямованих на забезпечення виконання військового обов’язку, а не як кримінальне переслідування. Його сутність полягає у процедурі доставлення (за необхідності також затримання) осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, від моменту реєстрації звернення ТЦК та СП до фактичного доставлення особи. Виявлено, що чинне законодавство не містить чіткої дефініції поняття «адміністративний розшук», що породжує колізії у його співвідношенні з оперативно-розшуковою діяльністю і розширює компетенцію поліції поза межі класичних наглядових функцій. Перспективи подальших досліджень убачаються у виробленні доктринального визначення адміністративного розшуку, розробленні критеріїв розмежування «адміністративного» і кримінального розшуку, а також у вдосконаленні правових механізмів інформаційної взаємодії між ТЦК та СП і органами поліції.
Ключові слова: адміністративний розшук, мобілізаційне право, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Національна поліція, адміністративне затримання, доставлення, воєнний стан.






