Кюнцлі Р.В., Степанюк А.В. Нормативно-правові засади узгодження містобудівної документації з охоронними режимами культурної спадщини

У статті досліджено проблему узгодженості містобудівної документації з охоронними режимами культурної спадщини в контексті сучасної архітектурно-правової практики. Актуальність роботи зумовлена системними розбіжностями між планувальними рішеннями та охоронними приписами, які призводять до деформації історичного середовища, втрати культурної ідентичності територій і зростання кількості судових спорів щодо законності забудови в межах історичних ареалів. Метою дослідження є аналітичне осмислення нормативних, методологічних і практичних аспектів взаємодії між містобудівними документами (генеральними планами, детальними планами територій, історико-архітектурними опорними планами) та охоронними актами, а також окреслення шляхів їх узгодження у межах єдиної системи просторового управління. Методологічну основу становлять системний, порівняльно-правовий і структурно-функціональний методи, що дозволили розкрити співвідношення між містобудівним і охоронним законодавством, проаналізувати положення законів № 1805-III «Про охорону культурної спадщини», № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядків № 318 і № 926, а також державних будівельних норм і стандартів (ДБН Б.2.2-3:2021, ДСТУ 8855:2019).Основні результати дослідження полягають у визначенні концепції інтегрованого просторового планування, за якої охоронна документація розглядається не як зовнішнє обмеження, а як внутрішній рівень містобудівного процесу. Обґрунтовано, що пріоритет охоронного законодавства над містобудівним має не лише юридичний, а й концептуальний характер: він забезпечує спадковість культурного ландшафту й сталу архітектурну гармонію міста. На прикладі судової практики 2024-2025 рр. продемонстровано утвердження доктрини охоронного пріоритету, за якою органи місцевого самоврядування зобов’язані враховувати охоронні зони незалежно від їх відображення у генеральних планах. Перспективи подальших досліджень убачаються у розробленні цифрових інструментів інтеграції містобудівних і охоронних документів, формуванні єдиної інформаційної екосистеми для моніторингу історичного середовища та визначенні етичних принципів архітектурного проектування в умовах охоронного регулювання.

Ключові слова: містобудівна документація, охоронні зони, культурна спадщина, історико-архітектурний опорний план, генеральний план, сталий розвиток.

Відкрити статтю>>>