Статтю присвячено аналізу проектів законів про мирні зібрання, внесених на розгляд Верховної Ради України, крізь призму європейської юридичної традиції. Шляхом порівняння законопроектів з законодавством європейських країн про мирні зібрання, з положеннями наукових праць європейських авторів, а також рішеннями Європейського Суду з прав людини автор висловлює власну позицію на рахунок: назви законопроектів та сфери їх дії; суб’єктів реалізації права на свободу мирних зібрань та їх правового статусу; керівника зібрання; осіб, відповідальних за підтримання порядку на зібранні (охоронців); обмежень у сфері реалізації права на свободу мирних зібрань; правового статусу працівників правоохоронних органів у сфері мирних зібрань. У статі висловлюються конкретні пропозиції до проекту закону про мирні зібрання.
Ключові слова: право на свободу мирних зібрань, зібрання, мирне зібрання, організатор зібрання, керівник зібрання, учасник зібрання, працівник правоохоронного органу.






