Стаття присвячена аналізу змісту положень ст. 39 Конституції України, в яких зафіксовано підстави обмеження реалізації приватними особами права на свободу мирних зібрань. Автор послідовно вивчає зміст таких підстав, які зведено до наступних груп: закон як підстава для обмеження, національна безпека, громадський порядок, запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров’я населення, захист прав і свобод інших людей.
У статті сформульовано також низку рекомендацій, спрямованих на покращення рівня правозастосовної діяльності у сфері забезпечення права приватних осіб на свободу мирних зібрань.
Ключові слова: мирні зібрання, право на свободу мирних зібрань, обмеження права на свободу мирних зібрань, національна безпека, громадський порядок, запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров’я населення, захист прав і свобод інших людей.






