У статті зроблена спроба визначати правову природу права на інформацію. Авторами наголошено, що зазначене завдання має важливе практичне значення, зокрема у контексті розмежування судових юрисдикцій. З метою досягнення сформульованої у статті мети проведено аналіз системи нормативних актів, які закладають юридичну основу права громадян на інформацію. Зроблено висновок, що право на інформацію як у змістовному плані, так і з точки зору його реалізації, регулюється чисельними правовими актами, насамперед законодавчого порядку, які, з огляду на теорію поділу права на приватне та публічне, утворюють, відповідно, приватно-правові та публічно-правові засади реалізації названого права.
Ключові слова: інформація, право на інформацію, інформаційне право, публічне право, приватне право, адміністративне право.






