У статті проаналізовано практику Європейського Суду з прав людини щодо справ, якы випливають із статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Свобода зібрань та об’єднання). Автором сформульовано причини, що обумовлюють необхідність вивчення зазначених рішень суб’єктами правозастосовної діяльності в Україні. Проведено групування Рішень Європейського Суду з прав людини зазначеної категорії та детально розглянуто їх зміст. Висловлено рекомендації, спрямовані на покращення нормативного регулювання реалізації громадянами України права на свободу мирних зібрань.
Ключові слова: Європейський Суд з прав людини, Конвенція, мирні зібрання, демонстрації, адміністративний суд.






