Приймаченко Д.В., Островський С.О., Зима В.М. Особливості правового регулювання мобілізаційної підготовки в Україні

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну у лютому 2022 року актуалізувало необхідність переосмислення функцій держави в умовах війни та виявило критичну важливість ефективного правового механізму мобілізаційної підготовки. Саме нормативне забезпечення оборонної спроможності має не лише формальний, а й практичний характер, безпосередньо впливаючи на результативність функціонування органів влади, інституцій, економіки й суспільства в особливий період.

У цьому контексті особливої уваги набуває питання нормативного урегулювання мобілізаційної діяльності як складової системи національної безпеки та оборони. Чинна законодавча база демонструє тенденцію до фрагментарності, що зумовлює неоднозначність у правозастосовній практиці, зокрема на рівні суб’єктів публічного адміністрування. Відсутність належної взаємодії між органами державної влади та місцевого самоврядування у сфері мобілізаційної підготовки свідчить про потребу в систематизації діючих нормативно-правових актів та уточненні функціональних повноважень компетентних органів.

Окремо варто відзначити недостатній рівень деталізації механізмів забезпечення трудових і соціальних гарантій мобілізованих осіб, що ставить під сумнів ефективність реалізації публічного інтересу в особливий період. У цьому аспекті суттєвим є правове закріплення процедур мобілізаційного планування, обов’язків роботодавців, а також юридичної відповідальності за порушення мобілізаційного режиму.

Не менш важливим є питання адаптації нормативно-правової бази до новітніх викликів – зокрема цифровізації процесів мобілізаційного обліку, впровадження електронних реєстрів, створення нормативно захищених каналів обміну інформацією між суб’єктами мобілізаційного процесу. У контексті тривалої воєнної загрози ключовим є питання стабільності інституційного середовища, нормативної передбачуваності та юридичної визначеності дій усіх залучених суб’єктів.

Тематика правового регулювання мобілізаційної підготовки має не лише прикладне, а й концептуальне значення для подальшого вдосконалення інститутів оборонної політики України. Її актуальність обумовлена потребою у глибокому науковому осмисленні існуючих правових механізмів з урахуванням сучасних умов збройного конфлікту, а також – у формулюванні пропозицій для їх адаптації та розвитку в післявоєнний період.

Ключові слова: мобілізаційна підготовка, особливий період, обороноздатність, публічне управління, мобілізаційне завдання, мобілізаційний план, адміністративно-правове регулювання, суб’єкти мобілізації, правовий режим, резерв, національна безпека, правова визначеність, військовий обов’язок, нормативне забезпечення, мобілізаційна політика.

Відкрити статтю>>>