Стаття присвячена осмисленню специфіки соціально-правового феномену судового контролю у сфері містобудування (містобудівної діяльності) крізь призму забезпечення легального інтересу як конгломерату закріплених законом інтересів суб’єктів, зацікавлених у створенні та підтриманні повноцінного життєвого середовища. Наголошено, що невиконання прийнятих адміністративними судами рішень у справах про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності неминуче спричиняє дисфункцію суб’єктів владних повноважень, зниження якості життя громадян, падіння довіри до органів публічної влади. Поновлення прав суб’єктів звернення у зазначеній сфері має особливе значення для забезпечення сталого розвитку суспільства, розбудови стійкої інфраструктури та створення належних умов для максимальної самореалізації кожної особистості. Констатовано, що сукупність різноспрямованих легальних інтересів у сфері містобудування детермінована прагненням широкого спектру суб’єктів вирішити питання екзистенційного характеру, пов’язані з прогнозуванням розвитку населених пунктів і територій, плануванням, забудовою та іншим використанням територій, проектуванням, будівництвом об’єктів містобудування, спорудженням інших об’єктів, реконструкцією історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацією та реабілітацією об’єктів культурної спадщини, створенням інженерної та транспортної інфраструктури. Судовий контроль сприяє урахуванню/збалансуванню суспільного, державного та приватного інтересу у сфері містобудування. Особливим пріоритетом судового контролю у сфері містобудування є забезпечення реалізації консолідованого легального інтересу об’єднаних територіальних громад як первинних суб’єктів місцевого самоврядування.
Ключові слова: виконання судових рішень, судовий контроль, містобудування, адміністративне судочинство, судове рішення, публічно-правові спори у сфері містобудування, адміністративні органи, суб’єкт владних повноважень, суб’єкти містобудування, адміністративна процедура.






