Стаття присвячена осмисленню специфіки нормотворчої діяльності органів виконавчої влади у сфері обігу медичного канабісу з особливою акцентуацією уваги на з’ясуванні засадничих правових імперативів-новел щодо легалізації медичного канабісу, сутності створеної Кабінетом Міністрів України правової рамки «медикалізації канабісу», стратегічних напрямів нормотворчої діяльності Міністерства охорони здоров’я України у сфері обігу медичного канабісу. Констатовано, що імплементація поміркованої моделі контрольованого обігу медичного канабісу була здійснена у контексті лібералізації вітчизняного медичного права. Вилучення канабісу, його смоли, екстрактів і настоянки на основі канабісу з переліку особливо небезпечних речовин, надання доступу до ліків на основі медичного канабісу має екзистенційне значення для пацієнтів з важкими та/або невиліковними захворюваннями. Органи виконавчої влади як стрижневі суб’єкти нормотворчої діяльності у сфері обігу медичного канабісу забезпечують легалізацію публічного інтересу у сфері охорони здоров’я, сприяють реалізації суб’єктивних прав пацієнтів та суб’єктів господарювання, створюють належне правове підґрунтя для розбудови стійкого інституційного механізму контрольованого обігу медичного канабісу в Україні.
Ключові слова: медичне право, фармацевтичне право, охорона здоров’я, органи виконавчої влади, публічне адміністрування, нормотворча/правотворча діяльність, обіг наркотичних засобів, медичний канабіс, медичні препарати, ліцензування, ліцензійні умови, удосконалення законодавства, адміністративно-правове регулювання.






