У статті розглянуто зарубіжний досвід волонтерської діяльності та охарактеризовано сучасне становище українського волонтерства в умовах зовнішньої агресії. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Світове співтовариство визнає волонтерський рух способом збереження та зміцнення загальнолюдських цінностей, реалізації прав і обов’язків громадян, особистісного зростання шляхом усвідомлення людського потенціалу.
Метою статті є ґрунтовне дослідження історичного розвитку, стану і статусу волонтерського руху у світі.
Аналіз волонтерського руху зарубіжних країн доводить, що гнучкі форми волонтерської діяльності на практиці виявляються найбільш продуктивними, адже обхід бюрократичних процедур за екстраординарних обставин призводить до економії часу та врешті-решт рятує людські життя.
Визначено, що волонтерська робота зарубіжних країн, спрямована на підвищення добробуту суспільства, має свої напрями й форми роботи, які доцільно практично реалізовувати в нашій державі. Звичайно, далеко не всі їхні напрацювання можуть бути застосовні в нас через значні розбіжності, зокрема в соціально-економічному рівні. Разом із тим, взаємозбагачення ідеями й досвідом організації волонтерської роботи — важливий чинник її розвитку в Україні.
Ключові слова: підтримка, волонтерська діяльність, міжнародний досвід, волонтер, допомога.






