Стаття присвячена аналізу проблемних питань правового забезпечення діяльності поліції охорони в Україні. В умовах постійних змін у правовій системі держави, поліція охорони відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки громадян, охороні майна та стратегічно важливих об’єктів. Однак, незважаючи на важливість її функцій, існують численні проблеми в правовому регулюванні її діяльності, що знижують ефективність її роботи.
Однією з основних проблем є невизначеність та суперечності в законодавстві, що регулює діяльність поліції охорони, зокрема в нормативно-правових актах, які не завжди чітко визначають межі повноважень та обов’язків цього підрозділу.
Не менш важливою проблемою є низька ефективність взаємодії поліції охорони з іншими правоохоронними органами та державними установами. Часто відсутність належних механізмів співпраці та обміну інформацією ускладнює виконання завдань, таких як боротьба зі злочинністю, забезпечення правопорядку та охорона державних об’єктів.
Серед інших проблем автор виділяє необхідність оновлення технічних засобів та інноваційних технологій, які використовуються поліцією охорони для забезпечення безпеки, а також вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації її співробітників. Існує також проблема правового статусу приватних охоронних підприємств, які часто виконують функції, схожі на функції державної поліції охорони, що створює правову невизначеність.
В статті також звертається увага на кадрові проблеми, зокрема на недостатню соціальну захищеність співробітників поліції охорони та низький рівень мотивації персоналу. Враховуючи ці проблеми, автор підкреслює необхідність вдосконалення правового забезпечення діяльності поліції охорони, зокрема через удосконалення законодавства, розвиток співпраці з іншими органами та оновлення технічної бази.
Ключові слова: поліція охорони, правове забезпечення, правові проблеми, нормативно-правові акти, взаємодія з іншими органами.






