У статті досліджено нормативно-правове підґрунтя та судову практику застосування інституту Присяги поліцейського як підстави дисциплінарної відповідальності. Актуальність теми зумовлена тим, що Присяга поліцейського, закріплена у статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», має не лише символічне, але й правове значення, оскільки функціонує як конститутивний елемент публічно-службового статусу, що інтегрує моральні, етичні та дисциплінарні виміри у єдину систему оцінки поведінки працівників поліції. Мета дослідження полягає у виявленні критеріїв правомірності кваліфікації діянь як порушення Присяги та аналізі підходів судів різних інстанцій до застосування дисциплінарних санкцій, особливо в умовах воєнного стану, який істотно підвищує вимоги до службової дисципліни. Методологія ґрунтується на поєднанні правового аналізу, системного узагальнення та порівняльного вивчення судової практики, зокрема рішень окружних і апеляційних адміністративних судів у 2022-2025 роках. Встановлено, що у судовій практиці Присяга поліцейського набула значення самодостатнього правового критерію, який відокремлює правомірну службову ініціативу від дисциплінарного проступку. Суди послідовно відносили до порушення Присяги такі діяння, як невихід на службу, самовільна діяльність поза межами підпорядкування, порушення правил обігу зброї, перебування у стані сп’яніння, корупційні дії, а також відмову від виконання наказів у воєнний час. Водночас навіть у випадках грубих проступків суди підкреслювали обов’язковість дотримання належної процедури службового розслідування та гарантій права на захист, що узгоджується зі стандартами Європейського суду з прав людини щодо пропорційності санкцій і якості адміністративних рішень. У 2025 році Верховний Суд остаточно сформулював правило: виконання обов’язків можливе виключно в межах наказів і службового підпорядкування, а будь-які самовільні дії, навіть спрямовані на користь оборони держави, розцінюються як порушення Присяги. Основний висновок полягає в тому, що Присяга є комплексним інструментом правової регламентації поведінки поліцейських, що в умовах війни перетворюється на своєрідний «фільтр» допустимості їхніх дій, забезпечуючи баланс між обґрунтованим розсудом дисциплінарних органів і захистом прав службовців.
Ключові слова: присяга поліцейського, дисциплінарна відповідальність, службова дисципліна, воєнний стан, судова практика.






