У статті дослідженопоняття та особливості правового регулювання здійснення судового провадження в умовах воєнного стану та визначено нормативну базу для такого правового режиму.
В статті досліджено конкретні дії, які кваліфікуються як акти агресії незалежно від оголошення війни. Проаналізовано різницю між поняттями «воєнний стан» і «надзвичайний стан».
Визначено, що у випадку введення воєнного стану, суди мають продовжувати здійснювати свої функції, а у разі неможливості здійснення правосуддя, може бути змінена територіальна підсудність судових справ або ж місцезнаходження судів.
Визначено, що ключовими актами у дослідженні особливостей правового регулювання здійснення судового провадження в умовах воєнного стану є Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про оборону України», розпорядження «Про визначення територіальної підсудності справ», Рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення тощо. У цих нормативно-правових актах міститься законодавча база, яка регулює ключові моменти даного дослідження.
Виокремлено, що у разі захоплення населеного пункту, та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення за наявності відповідної можливості вивезення найбільш важливих (резонансних) судових справ: матеріалів кримінальних проваджень, у яких особа тримається під вартою; проваджень щодо неповнолітніх; проваджень щодо особливо тяжких злочинів; інших справ, розгляд яких може мати істотне значення для прав учасників процесу.
Зроблено висновки, що правове регулювання судового провадження в Україні в умовах воєнного стану є гнучким, що дозволяє перенести провадження їх в інші регіони та зберігає конституційні гарантії громадян.
Ключові слова: воєнний стан, судове провадження, судова система, специфіка судочинства, правосуддя.






