У статті розглянуто положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як первинного закону, що визначає засади організації та діяльності адвокатури, здійснення адвокатської діяльності в Україні, в контексті дотримання адвокатами певних етичних вимог. Доведено, що норми, які визначають етичні правила поведінки адвоката під час виконання своїх професійних обов’язків у суді, встановлені Правилами адвокатської етики, затвердженими Вищим органом адвокатського самоврядування України – з’їздом адвокатів України, за своєю сутністю є корпоративними нормами. Проаналізовано основні принципи адвокатської етики, а саме: незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності; дотримання адвокатом законності; пріоритет інтересів клієнта; неприпустимість конфлікту інтересів; конфіденційність; компетентність та добросовісність; повага до адвокатської професії; чесність та добропорядна репутація; рекламування адвокатської діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства і Правил адвокатської етики. Зроблено висновок, що етичні стандарти поведінки адвоката під час здійснення професійних обов’язків у суді, що мають форму зобов’язань або заборон, виконують функції попередження порушень законодавчих приписів і етичних норм з боку адвокатів, сприяння підтриманню високого авторитету адвокатів і інституту адвокатури в цілому, реальному захисту прав фізичних та юридичних осіб з метою досягнення правосуддя у кожній судовій справі.
Ключові слова: етика, адвокат, адвокатська діяльність, етичні стандарти, правила адвокатської етики, суд, правосуддя.






