Реверук П.К. Правові прогалини та колізії норм національного законодавства з питання забезпечення доступності правничої допомоги для осіб з інвалідністю

В даній статті проаналізовано норми чинного законодавства з питання забезпечення доступності правничої допомоги для осіб з інвалідністю.

Наголошено на відсутності в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» норми щодо доступності, що є суттєвим недоліком. Відповідний підтекст, пов’язаний із доступністю, можна віднайти в нормах, які стосуються обов’язків та відповідальності адвокатів, про якій йшлося вище.

Визнання інвалідності як критерію, що забороняє дискримінацію, забезпечує, що особи з інвалідністю мають такий же доступ до правничих послуг, як і інші громадяни. Сприятиме інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство. Врахування їхніх потреб у наданні безоплатної правничої допомоги сприяє їхній соціальній та юридичній активності. Також, включення ознаки інвалідності у список критеріїв недискримінації відповідає положенням Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, підписаної і ратифікованої Україною, зобов’язуючи державу забезпечувати рівні права та можливості для всіх громадян. Визнання інвалідності як категорії, що захищає від дискримінації, зміцнює правовий статус осіб з інвалідністю, підвищуючи їхній захист у судових та адміністративних процесах.

Наразі діюче законодавство України передбачає можливість звернення за правничою допомогою у письмовій формі, яке має бути подано відповідно до місця фактичного проживання особи чи місцезнаходження відповідних органів. Хоча це забезпечує деяку гнучкість у виборі місця звернення, існують суттєві прогалини, що обмежують доступність та доступ до правосуддя для осіб з інвалідністю. Наприклад, обмежений фізичний доступ, адже, не всі центри надання правничої допомоги оснащені належним чином для забезпечення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями. Це стосується відсутності пандусів, спеціальних ліфтів, адаптованих санвузлів тощо. В той же час, не у всіх осіб з інвалідністю є фізична можливість добратися до центру.

Вважаємо, що для окремих категорій осіб з числа, осіб, які мають право на безоплатну вторинну допомогу (наприклад, особи з інвалідністю), які не мають фізичної можливості написати письмове звернення про отримання безоплатної правової допомоги, потрібно передбачити прийняття звернення в усній формі з подальшим письмовим оформленням, при допомозі суб’єкта надавача правової допомоги.

Ключові слова: особа з інвалідністю, правнича допомога, правові послуги, безоплатна правова допомога, доступність, доступність до правосуддя.

Відкрити статтю>>>