Стріяшко Г.М., Задерейко С.Ю. Адвокатура як інституція надання правничої допомоги у податково-правових відносинах: особливості правового статусу

Сучасний стан податково-правового регулювання в Україні демонструє тенденцію до зростання значення професійної правничої допомоги у забезпеченні ефективного функціонування механізмів публічної влади та гарантуванні прав приватних суб’єктів. У межах публічно-приватної дихотомії особливого значення набуває адвокатура  як автономна інституція громадянського суспільства, що виконує системоутворюючу роль у забезпеченні правової комунікації між платником податків і державою. Науковці відзначають, що ефективність захисту прав особи у сфері публічно-правових відносин прямо залежить від реального змісту процесуального статусу адвоката та чіткості нормативного регулювання меж його діяльності. Проте в чинному законодавстві України зберігаються значні прогалини та колізії: відсутня системна регламентація прав і обов’язків адвоката саме у сфері податкових правовідносин; не визначено механізм реалізації гарантій незалежності адвокатської діяльності при взаємодії з контролюючими органами; існує дисбаланс між правами сторін у податкових спорах, коли держава (через суб’єктів владних повноважень) зберігає фактичну процесуальну перевагу; недостатньо врегульовано питання юридичної відповідальності адвоката, зокрема співвідношення дисциплінарної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності; судова практика залишається непослідовною, що призводить до неоднакових підходів у тлумаченні правового статусу адвоката.

Додатковими викликами сучасності є зміна форм реалізації професійної правничої допомоги дистанційна участь у судових засіданнях, електронне листування, цифрові докази, що потребує оновлення нормативної бази відповідно до принципів верховенства права та доступу до правосуддя.

У результаті формується структурна невизначеність правового статусу адвокатури у сфері оподаткування, що проявляється у розбалансуванні публічних і приватних інтересів, нестабільності судової практики, зниженні рівня гарантій професійної незалежності, фрагментарному науковому опрацюванні проблеми.

Отже, таких умовах об’єктивно виникає потреба в науковому переосмисленні та доктринальній реконструкції спеціального правового статусу адвоката у податкових правовідносинах як комплексної категорії, що поєднує інструменти професійної автономії, процесуальних гарантій, належної взаємодії з податковими органами та механізмів відповідальності,  що й зумовлює актуальність проведеного дослідження.

Ключові слова: адвокат, безоплатна правнича допомога, правовий статус, адвокатура, податкові правовідносини.

Відкрити статтю>>>