Представлено інноваційний мегагенезис еволюції цивілізації людства із супутнім розвитком юриспруденції (правології, антиделіктології) та основ правової держави гуманізму із поділом на гіперепоху і макроепоху зародження і розвитку відповідно доприматного і приматного базису людської цивілізації; а також на епохи квазілюдської і паралюдської цивілізації із появою неписаних морально-релігійних звичаїв; епохи доіндустріальної і індустріальної людської цивілізації із появою писаних відповідно морально-релігійних канонів і світських правових актів; епоху еголюдської цивілізації із появою правознавства і правоохоронної діяльності як базисних спеціальностей юриспруденції і реформуванням їх в Правологію і Антиделіктологію – основи правових держав гуманізму в особі інновацій наукової школи юриспруденції професора Аланкіра; і, на кінець, на епоху де-факто людської цивілізації із припиненням суспільного керування базисними людськими інстинктами (індивідуальним егоїзмом, колективним егоїзмом у формі релігії і націоналізму) до появи інших суто об’єктивних критеріїв наступних епох такого мегагенезису.
Ключові слова: мегагенезис еволюції цивілізації людства, мегагенезис зародження і розвитку юриспруденції (правології, антиделіктології) як основи правової держави гуманізму.






