У статті розглядаються поняття, основні риси та характеристики ключових видів злочинів проти особи – вбивства та посягань на здоров’я. Доведено, що у нормах Литовського Статуту було закріплено поділ злочинів проти особи на вбивства та посягання на здоров’я. Поняття вбивства мало як загальні, так і специфічні терміни, які відображали спосіб позбавлення життя або суб’єктивну сторону. З’ясовано, що у правовій пам’ятці була зафіксована класифікація вбивств залежно від різних критеріїв, зокрема, поділ у залежності від форми вини (умисні та вчинені з необережності). Виявлено, що у ІІІ редакції Литовського Статуту розмежовано прямий та побічний умисел, злочинну самовпевненість та недбалість, що впливало на міру покарання. Встановлено, що нормативно було закріплено й інший вид вбивства – залежно від стану злочинця й жертви. За однотипні вбивства шляхтичі несли менш сувору кримінальну відповідальність, ніж простолюдини. Доведено, що вбивства поділялись залежно від статі, і за заподіяння смерті жінці винний сплачував подвійну винагороду. У нормах Литовського Статуту знайшов відображення поділ умисних вбивств залежно від наявності (кваліфіковані) або відсутності (прості) обтяжуючих обставин. У нормах правової пам’ятки було закріплено поділ злочинів проти здоров’я на кілька груп у залежності від тяжкості спричиненої фізичної шкоди потерпілому (спричинення каліцтва, поранення, побої), що впливало й на міру покарання. Виявлено, що кожний вид мав спеціальну термінологію. Розвиток поглядів законодавця на поняття злочинів проти здоров’я був відображений у Литовському Статуті 1588 року, у нормах якого зафіксовано урізноманітнення видів каліцтва, а також введення як покарання принцип «таліону». З’ясовано, що злочини проти здоров’я поділялись за тими самими критеріями, що й вбивства: форма вини (умисел чи необережність), соціальний статус і стать злочинця та потерпілого, обтяжуючі обставини. Встановлено, що розвиток поняття злочинів проти особи протягом ХVІ ст., тенденції ускладнення поняття, основних рис та характеристик вбивства й посягання на здоров’я зумовлювались такими причинами: розвитком духовної сфери (підвищення рівня правосвідомості законодавця, вплив християнської релігії), особливостями суспільного ладу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (сталість станового поділу населення), специфікою внутрішнього політичного становища держави (формування відносин васалітету).
Ключові слова: Україна, українське кримінальне право, генеза, джерела права, види злочинів, цінність людини, соціум.






