Українська
English
РусскийУ статті досліджуються особливості права користування землею категорії temenos у мікенській Греції (XIII ст. до н. е.). Автор здійснює спробу визначити якість і розміри теменів, умови користування ними та їх юридичне джерело. У результаті аналізу документів пілосського архіву та свідчень Гомера, визначено, що темени – це крупні і найкращі земельні ділянки, право користування якими у мікенську добу належало ванакту (цареві) і лавагету (воєводі). Автором з’ясовано, що дамос (народ) не був юридичним суб’єктом наділення ванакта і лавагета теменами, оскільки влада, яку зосередили у своїх руках ці особи, дозволяла їм самим більш чи менш самостійно визначати собі темени.
Ключові слова: temenos, ванакт, лавагет, мікенська Греція, Пілос, лінійне письмо В, мікенське землекористування.
