Статтю присвячено дослідженню специфіки правового регулювання обмежень сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності публічних службовців в контексті запобігання конфлікту інтересів у випадку здійснення викладацької діяльності. Проаналізовано зміст закріплених у вітчизняному законодавстві стрижневих дефініцій «викладацька діяльність», «сумісництво», «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» й «потенційний конфлікт інтересів», розкрито їх ознаки. Встановлено, що обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися (1) законодавством, (2) колективним договором або (3) угодою сторін. Встановлено, що викладацька діяльність є видом інтелектуальної і творчої діяльності, що спрямована на одержання, поширення, використання нових знань, фахових навичок, їх практичне застосування. Сформульовано тезу, що обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які пов’язані із конфліктом інтересів, для певних категорій публічних службовців, посадових осіб юридичних осіб публічного права, у тому числі і посадових осіб сфери охорони здоров’я, діють по-різному, і це залежить від покладених на них функцій та завдань.
Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, конфлікт інтересів, обмеження, викладацька діяльність, запобігання конфлікту інтересів, врегулювання конфлікту інтересів, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, державні службовці, охорона здоров’я.






