У статті розглянуто можливість використання штучного інтелекту у сфері трудових відносин, а також вплив цифрової трансформації на еволюцію правового регулювання цих відносин.
Сучасні технології відкривають нові можливості, але водночас створюють чимало складних питань, що потребують нових підходів до реалізації права на працю та належного соціального забезпечення працездатних громадян. З одного боку, штучний інтелект відкриває нові можливості для підвищення продуктивності, автоматизації рутинних процесів та створення інноваційних рішень.
З іншого боку, зростає занепокоєння щодо потенційного витіснення людської праці, змін у трудових відносинах та етичних аспектів використання технологій.
Зазначено, що розвиток штучного інтелекту сприятиме розширенню кола суб’єктів трудового права. У разі запровадження правового статусу «електронної особи» в цивільному праві, «розумні» роботи зможуть набути статусу суб’єкта і в сфері трудових правовідносин, проте доступ або його відсутність до сучасних технологій призводитиме до виникнення нових форм нерівності у відносинах між працівниками, а також між працівниками та роботами. Тому принцип рівності у трудових правах та заборона дискримінації у сфері праці потребують оновлення та адаптації до нових умов і викликів цифрової епохи.
Досліджено сучасні зміни у правовому регулюванні трудових відносин у контексті розвитку цифрових технологій. Висвітлено погляди провідних фахівців у галузі трудового та суміжних галузей права щодо впливу цифровізації на еволюцію трудових відносин, а також проаналізовано практику застосування правових норм у цій сфері. Запропоновано проактивний підхід до мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту у сфері трудових відносин, шляхом детального аналізу можливих загроз, що виникають у процесі використання сучасних технологій. Рекомендовано врахувати міжнародний досвід інтеграції штучного інтелекту в соціальну структуру держави та адаптувати його до національних реалій. Це сприятиме впровадженню важливих ініціатив щодо підвищення якості та доступності даних на національному та місцевому рівнях, а також активізуватиме обмін даними між приватним і державним секторами. Розроблені рекомендації допоможуть удосконалити трудову сферу, забезпечуючи справедливі умови для працівників.
Ключові слова: працівник, роботодавець, цифровізація, штучний інтелект, суб’єкт трудового права, трудові відносини, правове регулювання трудових відносин.






