У статті здійснено системний компаративістський аналіз правового регулювання цифрових фінансів у країнах Європейського Союзу, що відображає актуальну тенденцію трансформації фінансових систем під впливом цифровізації. Визначено, що цифрові фінанси охоплюють сукупність фінансових послуг, операцій і активів, що здійснюються із використанням цифрових технологій, і вимагають правового забезпечення нової якості, з урахуванням ризиків для стабільності фінансової системи, захисту даних та прав споживачів.
У межах дослідження розглянуто нормативні підходи до регламентації цифрових валют центральних банків, електронних грошей, фінансових технологій та цифрових активів у провідних країнах Європейського Союзу. Зокрема, охарактеризовано правову модель Європейського центрального банку щодо запровадження цифрового євро, а також регуляторні підходи Німеччини, Франції, Нідерландів і Естонії щодо використання блокчейн-технологій, криптоактивів і платіжних сервісів.
Проаналізовано роль актів вторинного права Європейського Союзу, зокрема Регламенту про ринки криптоактивів (MiCA), Директиви про платіжні послуги (PSD2) та проєкту Регламенту щодо цифрового євро, як інструментів гармонізації правового середовища. Підкреслено, що європейський підхід базується на поєднанні інноваційної відкритості з превентивним наглядом, що знаходить відображення у гнучкій структурі національних нормативно-правових актів.
Особливу увагу приділено співвідношенню національного та наднаціонального регулювання, проблематиці правової визначеності термінів, підвідомчості цифрових фінансових продуктів різним регуляторам, а також потенційним загрозам зловживань, кіберризиків і юридичної відповідальності в цифровому фінансовому середовищі. Встановлено, що значна частина правових систем Європейського Союзу перебуває в активній фазі правотворення у відповідь на технологічні інновації.
Узагальнено, що питання правового регулювання цифрових фінансів набуває особливої значущості в умовах трансформації економічного суверенітету, децентралізації фінансової влади та формування цифрового простору як елемента правової системи. З огляду на високий динамізм процесів цифровізації та мультивекторність правових підходів, дана тематика є вкрай актуальною й потребує прискіпливої наукової уваги, осмислення та подальшої інституційно-правової конкретизації.
Ключові слова: цифрові фінанси, цифрова валюта, криптоактиви, фінансові технології, Європейський Союз, цифровий євро, платіжні послуги, MiCA, PSD2, фінансове регулювання, діджиталізація, блокчейн, правова визначеність, компаративістика, наднаціональне право.






