Новіков Є.А. Деякі питання розвитку правової регламентації безпекового виміру енергетичної політики Європейського Союзу в контексті геополітичних викликів

У статті розглядаються питання еволюції правової регламентації енергетичної політики Європейського Союзу в контексті сучасних геополітичних викликів. Основну увагу приділено аналізу правового підґрунтя спільної енергетичної політики ЄС, що базується на Договорі про функціонування Європейського Союзу, зокрема статті 194, яка визначає сферу енергетики як спільну компетенцію держав-членів. Важливим аспектом дослідження є вивчення ключових цілей ЄС у сфері енергетичної політики, що передбачають диверсифікацію джерел енергії, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії та інтеграцію енергетичних мереж країн-членів. У статті аналізується вплив сучасної енергетичної кризи на стратегію ЄС щодо досягнення енергетичної автономії. Зокрема, розглядається, як військові дії в Україні змусили ЄС переглянути свою енергетичну політику та вжити заходів для зменшення залежності від російських енергоносіїв. Відзначається, що низка держав-членів ЄС тимчасово повернулася до використання вугільних електростанцій, що суперечить кліматичним цілям «Fit for 55» та план REPowerEU, які спрямовані на пришвидшення переходу до чистої енергії, зниження залежності від викопних джерел та підвищення рівня енергоефективності.Також у статті розглядається стратегія ЄС у сфері енергетичної безпеки, яка включає заходи для зміцнення стабільності енергопостачання, створення стратегічних запасів газу та нафти, розширення інфраструктури для транспортування зрідженого природного газу, розвиток водневої енергетики та повну синхронізацію електромереж країн-членів ЄС. Зазначається, що після початку повномасштабної війни Росії проти України, ЄС ухвалив Версальську декларацію, яка поставила енергетичну політику в центр уваги політичного курсу Союзу, визначивши завдання формування енергетичного суверенітету. Автор підкреслює важливість координації дій держав-членів ЄС для забезпечення енергетичної незалежності та стабільності постачання енергоносіїв. Особливий акцент зроблено на необхідності розробки нових законодавчих ініціатив та механізмів фінансування, що сприятимуть реалізації європейської “зеленої” енергетичної політики. Дослідження доводить, що хоча ЄС стикається з низкою викликів у сфері енергетики і зокрема енергетичної безпеки, стратегічний курс на диверсифікацію джерел енергії, розвиток відновлюваних технологій та підвищення енергоефективності залишається незмінним.

Ключові слова: інтеграція, енергетичний суверенітет, енергетична безпека, спільна енергетична політика ЄС,  енергетичний пакет, законодавство, Європейський Союз, Україна.

Відкрити статтю>>>