Петренко Ю.В., Трагнюк О.Я., Бойчук Д.С. Деякі питання правової регламентації інтерграції України в ЄС контексті трансформації безпекового середовища

Досліджуючи правові засади євроінтеграції України, слід зауважити, що цей процес відбувається в особливо складних умовах, що зумовлено серйозними змінами в архітектурі міжнародної безпеки.  Констатовано, що процес вступу до ЄС вимагає серйозної підготовки як від країни-кандидата, так і від Євросоюзу. Доведено, що процес євроінтеграції нашої держави вирізняється особливою динамікою саме у сфері безпеки та оборони. Серед різних напрямів євроінтеграції України особливої інтенсивності набуло співробітництво у безпеково-оборонному вимірі. Незважаючи на увесь спектр труднощів, з якими зіштовхнулася наша держава у зв’язку  із повномасштабним військовим вторгненням, Україна стала надійним партнером ЄС у сфері безпеки та оборони. З’ясовано, що Україна та Європейський Союз стикаються зі спільними загрозами безпеці, зокрема з боку Російської Федерації. Акцентовано увагу, що при цьому Україна пропонує унікальний та цінний практичний досвід у протидії цим викликам. Аргументовано, що більш інтенсивна співпраця України з державами-членами ЄС у сфері безпеки та оборони відповідає стратегічним інтересам обох сторін.

Констатовано, що існуючі геополітичні реалії та загрози, розгортання повномасштабної війни на території Європи поклало початок серйозних трансформаційних змін і для самого Євросоюзу. Виявлено, що для того, щоб бути постачальником безпеки в європейському регіоні, ЄС має використовувати наявні та створювати нові правові механізми для залучення.

Доведено, що Європейський фонд миру було створено як інструмент, який ЄС може використовувати для фінансування зміцнення оборонної спроможності третіх держав для їх військової відповіді в кризовій ситуації у разі виникнення міжнародного збройного конфлікту. З’ясовано, що цей правовий інструмент може бути використано для надання Євросоюзом військової допомоги для України. Досліджено низку рішень Ради Європейського Союзу, якими визначено заходи допомоги, що надаються Україні, і обсяг відповідного фінансування.

Здійснено аналіз правових підходів Міжнародного Суду ООН щодо можливості застосування сили та надання фінансової допомоги у разі воєнного конфлікту.  Доведено, що Україна має право вживати заходи для реалізації свого права на самооборону, а інші держави мають право підтримувати її у здійсненні цього права. Встановлено, що надання державами-членами Євросоюзу військової техніки та платформ, призначених для застосування летальної сили, технічне обслуговування, ремонт і модернізація наданих матеріалів та ідентичного обладнання, що здійснюється відповідно до Рішення Ради 2022/228, відповідають нормам міжнародного права щодо застосування сили. Продемонстровано, що Європейський Союз може діяти як учасник відносин із забезпечення міжнародної безпеки не лише через цивільні та миротворчі місії, а й шляхом підтримки військових зусиль держави, яка реалізує своє невід’ємне право на самооборону.

Ключові слова: євроінтеграція, Спільна політика безпеки та оборони, Копенгагенські критерії, acquis ЄС, Європейський фонд миру, колективна безпека та оборона, Рада безпеки ООН.

Відкрити статтю>>>