Теремецький В.І., Дуліба Є.В., Хмара М.В. Комерційне гестаційне сурогатне материнство та виклики для України як кандидата в члени ЄС

У статті розкрито соціальні, правові та етичні виклики, які постають перед Україною у зв’язку з дозволеним комерційним гестаційним сурогатним (замінним) материнством та поширеним репродуктивним туризмом з країн ЄС, існуючим негативним ставленням до такого виду допоміжної репродуктивної технології серед держав-членів ЄС та ЄС загалом.

Зазначено, що у більшості держав-членів ЄС усі форми сурогатного материнства заборонені або дозволено лише форма альтруїстичного сурогатного материнства. Однак якщо альтруїстичне сурогатне материнство і досі вважається прийнятним, то комерційне сурогатне материнство є предметом багатьох суперечностей. Ці суперечності виникають у зв’язку з відсутністю міжнародного регулювання сурогатного материнства загалом, наявністю інших міжнародно-правових актів, які тією чи іншою мірою впливають на виникнення суперечливих поглядів на сурогатне материнство (Конвенція про права дитини, Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок), наявності суперечливих національних законів і судової практики.

З’ясовано, що практика заборони сурогатного материнства в багатьох країнах ЄС демонструє не викорінення цього виду материнства, а поширення репродуктивного туризму до інших країн світу, де це дозволено. Це призводить до того, що національні органи влади різних європейських країн, де це явище заборонене, змушені толерувати та легітимізувати таку практику. Зауважено, що єдиним способом боротьби з репродуктивним туризмом в ЄС є регуляторний напрям, що вимагатиме від ЄС визнання існування сурогатного материнства, а також гармонізацію різних національних юрисдикцій для досягнення мінімального рівня захисту основних прав.

Проаналізовано нормативні акти Ради Європи та Європейського парламенту щодо негативного ставлення до комерційного сурогатного материнства.

Зроблено висновок, що українському законодавцю слід переглянути чинні норми та запровадити заборону на репродуктивний туризм для іноземців із урахуванням зростання комерційного гестаційного сурогатного материнства в Україні та збільшення репродуктивного туризму, а також негативне ставлення держав-членів ЄС та ЄС загалом до такого материнства. Такі нововведення не будуть суперечити політиці ЄС, оскільки сімейне право загалом та сурогатне материнство зокрема переважно є питаннями національної компетенції, представляють внутрішньодержавний інтерес і знаходяться поза сферою втручання ЄС. Існування комерційного гестаційного сурогатного материнства на національному рівні не суперечить політиці ЄС, за умови, що воно не викликає транскордонних наслідків, які могли б завдати шкоди державам-членам та ЄС загалом. Тому ЄС вправі діяти лише щодо тих аспектів, які мають транскордонні наслідки. Невжиття заходів щодо вирішення цієї проблеми може призвести до створення негативного іміджу для України і вплинути на її подальшу інтеграцію до ЄС.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, сурогатне материнство, комерційне гестаційне сурогатне (замінне) материнство, репродуктивний туризм, медичні послуги, медична допомога, охорона здоров’я, заклади охорони здоров’я, права людини, Євроінтеграція.

Відкрити статтю>>>