Проневич О.С. Інститут спеціалізованого уповноваженого в органах виконавчої влади: вітчизняна традиція концептуалізації та легалізації

Стаття присвячена осмисленню вітчизняної традиції концептуального обґрунтування та легального закріплення інституту виконавчого спеціалізованого уповноваженого в органах виконавчої влади з особливою акцентуацією уваги на класифікації виконавчих спеціалізованих уповноважених, з’ясуванні стану нормативно-правового закріплення їх адміністративно-правового статусу. Констатовано, що виконавчий спеціалізований уповноважений є різновидом галузевого омбудсмена, який поєднує ознаки адміністративного органу, спеціалізованої правозахисної інституції та патронатної служби. Інституціоналізація виконавчого спеціалізованого уповноваженого є висхідним управлінсько-правовим трендом, детермінованим прагненням компенсувати інституційну неспроможність існуючих суб’єктів публічної адміністрації якісно виконувати у штатному режимі певну функцію держави, забезпечувати належну реалізацію державної політики в особливо значущих сферах суспільних відносин, вирішувати суспільні проблеми екзистенційного характеру, гарантувати дотримання прав окремих вразливих соціальних спільнот, щодо яких раніше застосовувалися дискримінаційні практики. Інститут виконавчого спеціалізованого уповноваженого має тимчасовий екстраординарний характер, оскільки є компенсаційно-стабілізаційним управлінським інструментом.

Ключові слова: адміністративно-правовий  статус, суб’єкт, Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, людина, права, свободи, функції, завдання.

Відкрити статтю>>>