Пєшков В.В., Полозенко А.В. Роль органів публічного адміністрування в умовах воєнного стану

У статті проаналізовано вплив умов воєнного стану на роль органів публічного адміністрування, адже саме вони реалізують внутрішньодержавні процеси зумовлені початком бойових дій. Зазначено коло проблем з якими стикалися дані органи до повномасштабного вторгнення та нові виклики які принесла війна. Встановлено ряд нових, нетипових для мирного часу, функцій органів публічного адміністрування, в основу яких лягли захист прав громадян, інформаційна безпека та надання гуманітарної допомоги. Зазначено, що навіть в умовах війни більшість прав і свобод людини та громадянина не можуть бути обмежені й лише деякі з них, передбачені Конституцією України, можуть підпасти під обмеження. При цьому держава зобов’язана про це інформувати ООН. Зазначено, що введення в країні воєнного стану призвело до утворення військових адміністрацій на базі існуючих районних державних адміністрацій. Зроблено висновки про необхідність подальшого дослідження питання ролі органів публічного управління, оскільки події які зумовили виникнення нових завдань і викликів ще тривають.

Воєнний стан змусив органи публічного адміністрування отримати нову роль у забезпеченні функціонування держави. Необхідність одночасно захищати громадян від наслідків збройної агресії, корегувати свою діяльність відповідно до стрімких законодавчих змін зумовлених адаптацією до нових викликів, вимушена реалізація певних обмежень у права громадян призвели до створення ряду нових, нетипових для мирного часу, функцій публічного адміністрування. На органи публічного адміністрування, при виконанні публічного управління, була покладена роль реалізації адаптивних процесів в середині держави до умов війни.

Зазначено, що не обов’язково з настанням військового часу всі з вище перерахованих прав будуть обмежені, кожне обмеження розглядається окремо, відрізнятися вони можуть і в різних регіонах, залежно від обставин на місці, а також необхідних результатів. Метою них є захист інтересів держави й українського суспільства в цілому. Дані обмеження можна схарактеризувати як вимушена необхідність заподіяння меншого зла, у вигляді обмеження прав громадян, для запобігання більшому злу. На органи публічного адміністрування покладається обов’язок реалізації та забезпечення цих змін. Важливим є забезпечення балансу між потребами індивіда, інтересами суспільства та захистом країни. Відсутність певних обмежень унеможливить мобілізаційні процеси та дасть ворогу простір для маневру впливу на соціальне виття населення. З іншого боку надмірне введення необґрунтованих обмежень може призвести до внутрішнього спротиву суспільства за умов необхідності впровадження максимальної консолідації.

Ключові слова: публічне управління, органи публічної адміністрації, воєнний стан, війна, зміни механізмів публічного управління, права людини.

Відкрити статтю>>>