У статті розглядається експертний висновок як засіб доказування у справах про встановлення походження дитини від батька. На основі матеріалів судової практики досліджується значення експертного висновку як засобу доказування факту біологічного походження дитини від певного чоловіка. Аналізуються положення Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, як джерел матеріальних та процесуальних норм. Окрема увага приділена застосуванню статті 109 ЦПК України у справах про встановлення походження дитини від батька. На підставі опрацювання матеріалів судової практики зроблено висновок про необхідність проведення молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-тесту) у справах про встановлення батьківства. У статті звертається увага на досвід Франції, Німеччини, Чехії.
Зроблено висновок про необхідність законодавчого закріплення обов’язкового висновку експерта у справах про встановлення походження дитини від батька, за умови, коли батько є живим і ухиляється від проходження експертизи. Така позиція базується на врахуванні найкращих прав та інтересів дитини.
Ключові слова: судовий розгляд, доказування, експертний висновок, встановлення батьківства, інтереси дитини.






