Стаття присвячена з’ясуванню особливостей захисту авторських прав у цифровому середовищі після смерті автора. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, унаслідок чого значна частина творів створюється, поширюється та зберігається виключно в мережі Інтернет. Після смерті автора такі об’єкти продовжують існувати у відкритому доступі, що ускладнює здійснення контролю за їх використанням і створює ризики порушення авторських прав.
У статті проаналізовано специфіку інтернет-середовища як транскордонного, децентралізованого та технічно складного простору, в межах якого фактичний контроль щодо використання та розповсюдження твору часто здійснюють не спадкоємці, а адміністратори цифрових платформ. Особливу увагу приділено ролі користувацьких угод (Terms of Service), які визначають порядок використання контенту та можуть істотно обмежувати можливості спадкоємців щодо реалізації їхніх прав.
Розглянуто проблеми спадкування цифрових активів, зокрема облікових записів у соціальних мережах, а також відсутність належного правового регулювання цього питання в Україні. Зроблено висновок, що чинне законодавство не повною мірою враховує специфіку цифрового середовища, що зумовлює необхідність його вдосконалення.
Ключові слова: інтернет, порушення авторських прав, користувацька угода, меморіальний акаунт, цілісність твору, цифрова спадщина.






