Українська
English
РусскийУ статті досліджуються правові аспекти регулювання шлюбних та фактичних шлюбно-сімейних відносин в Україні. Показано еволюцію законодавчого підходу до інституту шлюбу та проблематику визнання фактичних шлюбів у сучасних умовах трансформації сімейних відносин. Зазначено, що чинне сімейне законодавство України надає перевагу зареєстрованому шлюбу, тоді як фактичні шлюбні відносини залишаються поза повною правовою регламентацією, що створює неоднозначність у правозастосуванні. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз положень Сімейного та Цивільного кодексів України, а також наведено приклади судової практики, включаючи рішення Верховного Суду, які демонструють різні підходи до вирішення спорів, пов’язаних із поділом майна, встановленням батьківства, спадкуванням та виконанням аліментних зобов’язань.
Особлива увага приділена розмежуванню правового статусу зареєстрованого шлюбу та фактичного співжиття. Наголошено, що відсутність єдиних законодавчих положень щодо фактичних шлюбних відносин зумовлює необхідність їх нормативного врегулювання з метою захисту прав та законних інтересів учасників таких відносин. Проаналізовано також правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких фактичні шлюбні відносини розглядаються крізь призму забезпечення права на сімейне життя та недопущення дискримінації. Зіставлення української та європейської практики дозволило автору показати перспективні напрями гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами.
У статті наголошується, що прогалини правового регулювання фактичних шлюбних відносин призводять до значних труднощів у судовій практиці, оскільки суди змушені самостійно формувати правові позиції для вирішення спорів. Запропоновано розглядати можливість внесення змін до сімейного законодавства України з метою визначення правового статусу фактичних шлюбів, їхніх юридичних наслідків та умов визнання. Підкреслюється важливість забезпечення балансу між традиційними підходами до інституту шлюбу та сучасними соціальними реаліями, що характеризуються зростанням кількості сімей, які проживають у фактичних відносинах.
Робота містить висновок про необхідність удосконалення правового регулювання фактичних шлюбних відносин, що сприятиме уніфікації судової практики, підвищенню рівня захисту прав громадян та забезпеченню стабільності сімейних відносин. Доводиться, що системне оновлення законодавства відповідатиме європейським тенденціям розвитку сімейного права та сприятиме інтеграції України у правовий простір Європейського Союзу.
Ключові слова: шлюб, фактичні шлюбні відносини, сімейне право, поділ майна, спадкування, батьківство, аліменти, судова практика, ЄСПЛ, правове регулювання.
