Розкрито загальну концепцію цифровізації судочинства в Україні, яка ґрунтується на впровадженні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та сервісу «Електронний суд», котрі дозволяють подавати позови, брати участь у відеозасіданнях, отримувати рішення, документи та сплачувати збори онлайн 24/7 тощо. Доведено, що основними елементами цифровізації судочинства є: електронний суд, відеоконференції, електронний підпис, модернізація тощо. Визначено, що перевагами є: доступність (можливість отримати судові послуги з будь-якої точки світу), ефективність (зменшення бюрократії та пришвидшення процесуальних строків), прозорість (створення відкритої та підзвітної системи судової влади), подальший розвиток та удосконалення (у 2026-2027 роках заплановано оновлення, яке охопить не лише загальні суди, а й Конституційний Суд України). Вказано, що штучний інтелект у судочинстві розглядається як інструмент, що доповнює, а не замінює суддів, він прискорює обробку справ, автоматизує рутинні завдання (документообіг, пошук прецедентів) та аналізує великі обсяги даних, підвищуючи ефективність системи Судова влада України, але використання ChatGPT як джерела доказів не визнається достовірним. Зроблено висновок, що застосування штучного інтелекту в судах України повинно відповідати принципам діяльності судової гілки влади, зокрема, які визначені в ст. 19 Конституції України. Також до принципів використання штучного інтелекту в судах пропонується віднести такі міжнародні принципи як: 1) принцип поваги до основних прав; 2) принцип недискримінації; 3) принцип якості та безпеки; 4) принцип прозорості, неупередженості та справедливості; 5) принцип «під контролем користувача» тощо. Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення меж, порядку та принципів використання штучного інтелекту в судочинстві України. Всі дії, які пов’язані із застосуванням штучного інтелекту в судах, повинні маркуватися та мати відповідне посилання на використання виду штучного інтелекту.
Ключові слова: цифрові технології, штучний інтелект, цивільно-правове регулювання, правові наслідки, використання ШІ, цифровізація, суд, судочинство, відповідальність суб’єктів, законодавство України, правовий режим, воєнний стан.






