Українська
English
РусскийСтаття присвячена комплексному дослідженню правової природи переддоговірних правовідносин і переддоговірних зобов’язань у системі цивільного права. Проаналізовано доктринальні підходи до визначення переддоговірних правовідносин як особливої стадії формування договірного зв’язку між сторонами, що виникає з моменту вступу у переговори та триває до укладення або остаточного неукладення договору. Обґрунтовується теза про те, що переддоговірні відносини належать до інститутів договірного права, оскільки характеризуються не лише обов’язком утримуватися від протиправної поведінки, а й покладають на сторони позитивні обов’язки діяти добросовісно, розумно та з належною обачністю щодо потенційного контрагента.
Особливу увагу приділено розмежуванню понять «переддоговірні правовідносини» та «переддоговірні зобов’язання». Доведено, що правовідносини охоплюють увесь комплекс юридичних зв’язків між сторонами на етапі переговорів, тоді як переддоговірні зобов’язання є конкретизованими обов’язками, що виникають у межах таких відносин. Аргументовано, що переддоговірні зобов’язання не можуть бути повністю ототожнені ані з договірними, ані з класичними недоговірними (деліктними) зобов’язаннями, оскільки мають особливу, sui generis, правову природу. Їх підставою є не договір, а юридичний факт, пов’язаний із наміром укласти договір, а також принцип добросовісності.
Зроблено висновок, що переддоговірна відповідальність настає не за сам факт неукладення договору, а за недобросовісну поведінку під час переговорів (вступ без наміру укласти договір, надання неправдивих запевнень, порушення конфіденційності тощо).
Підсумовано, що переддоговірні зобов’язання становлять самостійний феномен цивільного права, який відображає еволюцію зобов’язального регулювання та посилення ролі принципу добросовісності у сучасному правопорядку.
Ключові слова: переддоговірні зобов’язання, принцип добросовісності, укладення договору, переговори при укладенні договору, переддоговірна відповідальність.
