Українська
English
РусскийСтаття присвячена категоріальному аналізу якості нормативно-правового забезпечення державної реєстрації права власності. Відмічено, що державна реєстрація є публічною послугою держави, втіленою у форму адміністративної процедури, та організаційно-правовим елементом у механізмах набуття, зміни та припинення права власності, необхідним для надання достовірності зареєстрованим правам на нерухоме майно для всіх третіх осіб. Наголошено, що надання послуги з державної реєстрації права власності на нерухоме майно підпорядковується конституційному принципу правового порядку, встановленого щодо органів, які наділені державно-владними повноваженнями (частина друга статті 19 Конституції України). Підкреслено, що якість нормативно-правового забезпечення державної реєстрації права власності потребує постійного наукового моніторингу з метою виявлення дефектів правового регулювання, їх усунення та мінімізації негативного впливу на правовідносини власності. Окрім євроінтеграційних причин, вивчення стану відповідного законодавства зумовлено й підвищеною корупціогенністю норм, що часто використовується для «реєстраційного рейдерства». Обґрунтовано, що в контексті євроінтеграції України належну якість нормативно-правового забезпечення державної реєстрації права власності слід розглядати не як формальну вимогу до національного законодавства України, а як наукову концепцію його стабільного розвитку для комплексного механізму захисту права власності. Зроблено висновок, що принципи державної реєстрації права власності є не тільки ціннісно-правовими вимірами самої адміністративної процедури, а й якісного законодавства у цій сфері. Поза межами цих принципів, навіть при досконалій юридичній техніці, не може йтися про якість відповідного законодавства.
Ключові слова: адміністративна процедура, державна реєстрація, євроінтеграція, набуття права власності, нерухоме майно, право власності, принципи права, публічні послуги, правотворча діяльність, рейдерство.
