Фатєєв А.О. Підстави примусової ліквідації юридичної особи корпоративного типу: компаративний підхід
У статті аргументовано, що примусова ліквідація юридичних осіб за рішенням суду є інструментом корпоративного права, спрямованим на припинення циклу життєдіяльності корпорації як суб’єкта права, що є способом захисту інтересів безпосередньо юридичної особи, її контрагентів, учасників та держави від незаконної або неефективної діяльності такого суб’єкта правовідносин. Наведено міркування, що в зарубіжному законодавстві перелік підстав набагато ширший, що робить його більш «адаптованим» для сучасних реалій, зокрема, законодавець встановив такі підстави не тільки з урахуванням формальних вимог для підтримки певних однакових правил гри на ринку та забезпечення господарського правопорядку, а беручі до уваги реальні потреби бізнесу, захисту прав добросовісних бізнес-гравців. Розглянуто підстави примусової ліквідації юридичних осіб в законодавстві країн з різними правовими моделями: таких північноєвропейських країнах як Швеція та Нідерланди та в азійської країни – Сінгапур, проаналізована судова практика щодо застосування таких підстав. Доведено, що перелік підстав примусової ліквідації юридичної особи, який був закріплений в Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (в попередній редакції, яка існувала до 1 січня 2016 року) був систематизованим і визначені в ньому підстави корелювалися за змістом з підставами примусової ліквідації за рішенням суду, які закріплені в законодавстві про компанії країн, положення законодавства яких розглянуто в статті. Обґрунтовано, що з набранням чинності нової редакції цього закону ці підстави ліквідації не отримали свого закріплення в інших нормативних актах і утворився певний правовий вакуум щодо можливості застосування такої санкції як ліквідація за порушення вимог законодавства, в зв’язку з чим аргументовано необхідність закріплення відкритого переліку загальних підстав примусової ліквідації юридичних осіб в кодифікованому нормативному акті. Відзначено, що, враховуючи глобалізаційні процеси, доцільною вбачається імплементація норм щодо окремих підстав примусової ліквідації юридичних осіб в національне законодавство. Продемонстровано доцільність розмежування компетенції двох органів (суду та органів державної реєстрації) щодо прийняття рішення про примусову ліквідацію компанії в залежності від підстав такої ліквідації.
Ключові слова: юридична особа корпоративного типу, примусова ліквідація, економічне право, законодавство, суд, державна реєстрація, правове регулювання, організаційно-правова форма, корпорація, корпоративний дедлок (конфлікт), легітимні (правомірні) очікування, інвестиції, санкції, бізнес, євроінтеграція, ЄС.






