Українська
English
Русский
У статті досліджено трансформацію соціальної відповідальності бізнесу в умовах цифровізації та поширення технологій штучного інтелекту. Обґрунтовано, що класичні моделі корпоративної соціальної відповідальності, орієнтовані переважно на трудові, екологічні та соціальні аспекти, поступово трансформуються у нову форму – цифрову соціальну відповідальність. Показано, що цей процес формує якісно нову господарсько-правову категорію, яка поєднує етичні принципи, внутрішні корпоративні стандарти та імперативні норми цифрового права, створюючи додаткові гарантії легітимності господарської діяльності.
У європейському підході простежується перехід від декларативних норм до обов’язкових правил прозорості, підзвітності та управління ризиками. Американська модель залишає більше простору для саморегуляції, проте встановлює фундаментальні гарантії безпеки, приватності та недискримінації. Порівняльний аналіз свідчить, що цифрова соціальна відповідальність набуває гібридного характеру, поєднуючи імперативні норми та добровільні стандарти, поступово трансформуючи етику в юридично обов’язковий стандарт.
Особливу увагу приділено алгоритмічній специфіці цифрової соціальної відповідальності: незалежним аудитам ШІ, оцінкам впливу (AI-impact assessments), сертифікації відповідно до ISO/IEC 42001, призначенню посадових осіб з етики та забезпеченню відстежуваності даних. Доведено, що ці механізми підвищують прозорість і довіру до цифрових технологій та формують нову систему корпоративної легітимності. У міжнародному вимірі поєднання стандартів ОЕСР, ISO/IEC 42001 та Global Digital Compact формує нормативно-етичну основу, у межах якої добровільні принципи поступово інтегруються у правові вимоги.
Для України розвиток цифрової соціальної відповідальності має подвійний вимір – необхідність гармонізації з acquis ЄС та можливість вироблення власної доктрини як складника господарського права. Запровадження алгоритмічних аудитів, створення процедур оскарження рішень ШІ, персоніфікація відповідальності керівних органів і стимулювання сертифікації за ISO/IEC 42001 визначають основні напрями інституціоналізації. У підсумку цифрова соціальна відповідальність бізнесу постає як нова господарсько-правова категорія, що забезпечує узгодження інноваційного розвитку з гарантіями прав людини та інтеграцію України до європейського цифрового простору.
Ключові слова: соціально відповідальне господарювання, соціально відповідальний бізнес, бізнес, штучний інтелект (ШІ), правове регулювання, AI Act, цифрова економіка, права людини, цифровізація.
