Верещук А.В. Екологізація правових засобів у механізмі екологічного господарювання

Стаття присвячена комплексному дослідженню екологічного підприємництва як важливого елементу сучасної моделі екологізації господарської діяльності та практичного механізму реалізації принципів сталого розвитку в Україні. Обґрунтовується, що зростання екологічних ризиків, посилення антропогенного навантаження на довкілля та інтеграція України до європейського правового простору зумовлюють трансформацію традиційної прибутково орієнтованої моделі підприємництва у напрямі поєднання економічної ефективності з обов’язковим дотриманням екологічних стандартів. У цьому контексті розкривається концепція екологізованої підприємницької правосуб’єктності, що передбачає наявність спеціальних екологічних прав та обов’язків суб’єктів господарювання, а також умовний характер допуску до ринку екологічно значущої діяльності.

Проаналізовано особливості правового статусу суб’єктів екологічного господарювання та виявлено проблеми його нормативної фрагментарності, що ускладнює застосування механізмів державної підтримки та стимулювання екологічно орієнтованого бізнесу. Значну увагу приділено ліцензійно-дозвільним процедурам і оцінці впливу на довкілля як інструментам превентивного екологічного контролю, які формують правові умови допуску до ринку та мінімізують ризики заподіяння екологічної шкоди. Розкрито роль екологічного оподаткування як фінансово-правового засобу стимулювання екологічної модернізації виробництва та раціонального використання природних ресурсів.

Окремо досліджено договірне регулювання природоохоронних робіт і послуг як механізм інтеграції імперативних екологічних вимог у господарські відносини. Сформульовано рекомендації щодо нормативного закріплення спеціального статусу суб’єктів екологічного господарювання, узгодження дозвільної системи з процедурами оцінки впливу на довкілля та розвитку економічних стимулів екологічно орієнтованої діяльності.

Запропоновано підхід до формування цілісного механізму екологізації господарської діяльності, у межах якого правові, адміністративні та фінансові інструменти функціонують у взаємозв’язку та спрямовані на досягнення вимірюваного екологічного ефекту. Обґрунтовано доцільність визнання екологічного результату самостійною правовою метою підприємницької діяльності поряд із отриманням прибутку. Доведено, що системне поєднання регуляторних обмежень і стимулюючих механізмів здатне забезпечити сталу трансформацію економіки у напрямі екологічно відповідального розвитку.

Ключові слова: екологічне підприємництво, екологізація економіки, підприємницька правосуб’єктність,  екологічна безпека, екологічне оподаткування.

Відкрити статтю>>>