Григоров Я.С., Новіков Є.А. Правові засади захисту прав людини: особливості діяльності Європейського омбудсмена

У статті здійснено комплексний аналіз правових засад діяльності Європейського омбудсмена в контексті забезпечення захисту прав людини і громадянина в Європейському Союзі. Визначено місце цього органу в інституційній системі Європейського Союзу та розкрито його правову природу, розглянуто інституційне і конституційне положення Європейського омбудсмена, визначено питання, що входять до його компетенції. У статті досліджується, чи діє Європейський омбудсмен як незалежна установа в інституційній системі Європейського Союзу. Встановлено, що незалежність Омбудсмена стає більш очевидною, коли він виступає в ролі наглядача за прозорістю, забезпечує оприлюднення інформації, що дає громадянам можливість вимагати від європейських установ підзвітності, або принаймні стимулював дебати щодо такої інформації.

У статті обґрунтовується теза, згідно з якою Європейський омбудсмен відіграє важливу та несе відповідальність стосовно перевірок адміністративного характеру, що відрізняється від завдань і відповідальності Суду ЄС. Проаналізовано особливості спорів, які підвідомчі омбудсмену, зокрема їх суб’єктний склад. Особлива увага зосереджена на характеристиці основних принципів, які визначають функціонування цього органу: незалежності, професійної таємниці та публічності. Розкрито зміст принципу незалежності як гарантії неупередженого здійснення повноважень, а також проаналізовано значення дотримання професійної таємниці для забезпечення конфіденційності інформації про заявників та осіб, які можуть постраждати внаслідок розголошення особистих відомостей.

Окремо розглянуто принцип публічності через аналіз двох основних вимог: відкритості діяльності омбудсмена та права здійснення розслідування за власною ініціативою.

Встановлено, що омбудсмен є специфічним органом, який поєднує в собі дві функції: надання рекомендацій по усуненню правопорушень та створення квазі-прецедентів, що зумовлює його превентивну діяльність. Зокрема, така правова модель сприяє підвищенню ефективності його роботи.

У досліджені продемонстровано динаміку зростання рівня схвалення рішень омбудсмена, що свідчить про ефективність таких звернень, попри їх рекомендаційний характер.

У статті приділено увагу аналізу скарги як основного засобу звернення до омбудсмена, зокрема, розглянуто матеріальні та процесуальні вимоги до неї, а також порядок її подання.

Ключові слова: Європейський омбудсмен, права людини, захист прав людини, право Європейського Союзу.

Відкрити статтю>>>