Стаття присвячена аналізу розвитку конституційно-правової термінології в контексті практики Конституційного Суду Казахстану.
Автор зазначає, що Конституційний Суд не має чіткого розуміння змісту терміна «співмірність» і його місця в системі конституційних цінностей. Запропоновано структуру базових конституційних цінностей, через які слід оцінювати норми на предмет їх конституційності: верховенство права (правомірність, визначеність, рівність, недискримінація), свобода, демократія, правова держава, справедливість і пропорційність.
Також аналізується застосування Судом категорії «юридична визначеність», наголошується на відсутності стабільної практики її використання. Автор пропонує орієнтуватися на положення Доповіді про верховенство права Венеційської комісії (2011 р.).
У підсумку підкреслюється, що точне й послідовне використання юридичної термінології є необхідною умовою ефективної правотворчої та правозастосовчої діяльності.
Ключові слова: Конституційний Суд, конституційне провадження, юридична визначеність, верховенство права, конституційні цінності.






