Актуальність теми статті обумовлюється незаконним існуванням грального бізнесу на території України, що завдає не лише економічних втрат для бюджету держави, а й примножує розповсюдження ігрової залежності серед населення. Незважаючи на те, що ігрова залежність становить собою психологічну хворобу, жодної допомоги чи матеріального відшкодування особа з ігровою залежність не отримує. Тому доцільним є дослідження особи з ігровою залежністю в статусі потерпілого від злочину зайняття гральним бізнесом для відновлення її порушених прав.
Ключові слова: жертва злочину, віктимологія, профілактика, лудоманія, гральний бізнес, ігрова залежність.