Українська
English
РусскийЗростання кількості випадків домашнього насильства серед осіб, які є військовослужбовцями, військовозобов’язаними та працівниками Збройних Сил України, свідчить про необхідність застосування системного та всебічного підходу до розв’язання цієї проблеми. Ефективна протидія цьому явищу вимагає скоординованих і відповідальних дій з боку військового керівництва, правоохоронних структур, законотворчих інституцій та представників наукової сфери.
У статті розглянуто підходи до вивчення поняття суб’єктів протидії злочинності та правопорушенням. Досліджено перелік суб’єктів із запобігання та протидії домашньому насильству в Україні. Констатовано, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплює розгалужену систему органів та установ, на які покладаються функції у сфері боротьби із домашнім насильством. Водночас досліджено окремі, законодавчо закріплені завдання та функції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема у сфері, що стосується запобігання та протидії домашньому насильству, учинюваному військовослужбовцями, військовозобов’язаними та працівниками Збройних Сил України. Встановлено, що служба правопорядку у ЗСУ наділена повноваженнями щодо: попередження, виявлення, припинення кримінальних й інших правопорушень, учинених у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків; припинення адміністративних правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України, вжиття заходів щодо їх усунення; участі у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил України; участі у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяння військовому командуванню, органам військового управління в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців; взаємодії з органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обміну з ними інформацією для виявлення правопорушень тощо.
Констатовано, що співробітники Військової служби правопорядку у Збройних Силах України фактично взаємодіють із уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України, а також іншими органами та установами, що відносяться до переліку суб’єктів, що здійснюють запобігання та протидію домашньому насильству.
Проаналізувавши законодавчо закріплену компетенцію ВСП у ЗСУ, з’ясовано, що у чинному законодавстві не відображено, що завдання із запобігання та протидії домашньому насильству реалізуються співробітниками даної служби, що потребує суттєвих доповнень у нормативно-правовій площині.
Ключові слова: домашнє насильство, суб’єкти протидії домашньому насильству, Військова служба правопорядку, Збройні Сили України, специфічні завдання та обов’язки, законодавство.
