Українська
English
РусскийСтаття присвячена комплексному аналізу проблем кримінально-правової кваліфікації незаконної приватизації державного, комунального майна й розмежуванню цього складу кримінального правопорушення із суміжними посяганнями у сфері власності та службової діяльності. Обґрунтовується, що незаконна приватизація становить складне комплексне діяння, яке часто поєднується з корупційними правопорушеннями, шахрайством, зловживанням владою або службовим становищем, що зумовлює труднощі у правозастосовній практиці та ризики помилкової юридичної оцінки вчиненого. У роботі проаналізовано доктринальні підходи до розуміння поняття та змісту кримінально-правової кваліфікації як багатоетапного інтелектуально-вольового процесу, розкрито її значення для встановлення точної відповідності між фактичними обставинами справи та ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України. Окрему увагу приділено характеристиці об’єкта і предмета незаконної приватизації, а також аналізу її об’єктивних і суб’єктивних ознак з урахуванням формального характеру складу, передбаченого ст. 233 КК України. Досліджено кваліфікуючі ознаки цього кримінального правопорушення, зокрема вчинення діяння у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб, і обґрунтовано їх значення для диференціації кримінальної відповідальності. Наголошується на необхідності чіткого відмежування ст. 233 КК України від суміжних складів кримінальних правопорушень (зловживання владою або службовим становищем, привласнення чи розтрата майна, шахрайство, корупційні правопорушення) з метою забезпечення єдності судової практики та підвищення ефективності кримінально-правової охорони відносин власності, особливо в умовах воєнного стану.
Ключові слова: кримінальне правопорушення, злочин, незаконна приватизація, державне майно, комунальне майно, кримінальна відповідальність, зловживання владою, воєнний стан, великий розмір, попередня змова, склад злочину, юридична оцінка.
