У статті наголошено, що досудове розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень про злочини глухих, німих і глухонімих, а також проваджень за участю свідків і потерпілих, що мають зазначені фізичні вади, викликають на практиці великі труднощі. Автор зазначає, що вони обумовлені не тільки психологічними особливостями, які мають особи із дефектами слуху та мовлення, а й тим, що без перекладача неможливо успішне здійснення правосуддя у таких справах.
Ключові слова: перекладач, засада державної мови кримінального провадження, захист прав і свобод, захисник, особа, яка має фізичні вади.






