Вы находитесь здесь: Главная > Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність > Сорокін А.А., Токар Д.Ю. Оцінка доказів у кримінальному процесі України в умовах воєнного стану: теоретичні засади та напрями нормативного вдосконалення

Сорокін А.А., Токар Д.Ю. Оцінка доказів у кримінальному процесі України в умовах воєнного стану: теоретичні засади та напрями нормативного вдосконалення

Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретико-правової природи та практичних проблем оцінки доказів у кримінальному провадженні в умовах збройного конфлікту. У роботі проаналізовано нормативно-правове регулювання процесу доказування крізь призму критеріїв належності, допустимості та достовірності фактичних даних. Досліджено категорію контекстуальної релевантності, що є визначальною для встановлення атрибуції подій та розмежування воєнних злочинів від правопорушень загальнокримінальної спрямованості. Здійснено детальне розмежування понять «воєнний злочин» та «військовий злочин» відповідно до міжнародного гуманітарного права та Особливої частини Кримінального кодексу України.

Особливу увагу приділено психолого-правовим механізмам формування внутрішнього переконання суб’єкта доказування. Встановлено вплив об’єктивних чинників воєнного часу на суб’єктивне сприйняття інформації правозастосувачем та обґрунтовано необхідність застосування стандарту «поза розумним сумнівом». У статті розкрито трансформацію стандартів допустимості доказів під впливом практики Верховного Суду, зокрема через відхід від процесуального формалізму на користь змістовної оцінки «доброякісності» відомостей. Проаналізовано специфіку верифікації новітніх джерел доказової інформації: радіоперехоплень, розвідувальних даних та цифрових дериватів із використанням сучасних криміналістичних методів і міжнародних протоколів.

На основі проведеного аналізу аргументовано необхідність нормативного вдосконалення Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано конкретні зміни щодо розширення повноважень слідчого судді у процесі оцінки допустимості доказів, законодавчої диференціації процесуальних порушень та прирівнювання верифікованих цифрових копій до оригіналів документів. Доведено, що гармонізація національних стандартів оцінки доказів із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини та вимогами Міжнародного кримінального суду є запорукою ефективного правосуддя та реалізації принципу невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини.

Ключові слова: оцінка доказів, кримінальне провадження, воєнні злочини, допустимість доказів, внутрішнє переконання, контекстуальна релевантність, верховенство права, верифікація даних, слідчий суддя, процесуальна адаптивність.

Відкрити статтю>>>

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Комментарии закрыты.